Наші клЮбні фішки

Дрім Дім - привіт!

Поспішаю поділитись світлинами наших клубних ручок та парасольок.

Результат виправдав мої очікування. Ручки мають абсолютно комфортну і зрозумілу форму, стержень пише синім кольором м'яко і, маю надію, довго )))

Що ж до парасольок, то я в повному захваті. Наш логотип на чотирьох сегментах з восьми.

 Всі елементи "дерев'яного" кольору дійсно дерев'яні і дуже теплі на дотик.

Ручками в наш час нікого не здивуєш. Це гарний призовий фонд у конкурсах і просто потрібна річ , а от парасольки мають певне смислове навантаження.

Ідею ми взяли у наших друзів - мережі магазинів "Я-господиня".

 Парасольки будуть "жити" у клубі. Якщо ж іде дощ, а тобі вже потрібно йти додому - візьми парасольку, будеш йти до нас на наступне заняття - принесеш!

Кілька слів про назву

Дрім Дім - привіт!

Кожен проект має мати назву.
 Розуміння - куди рухатись і що робити, було з самого початку, а от визначитись з назвою виявилось непросто.

 Було перечитано маса розумних статей на цю тему, перебрано варіанти з героями казок та мультфільмів, відкинуто без розгляду всі стандартні банальщини, яких сотні в Україні та світі. 

Зрозумілим залишалось одне - назва має бути короткою і універсальною. Погодьтеся, жоден тінейджер не прийде на майстер-клас або англійський клуб у заклад з назвою "Мацюпуся" або "Мамина радість")))

Так як клуб у нас більше сімейний, а не лише дитячий, тому я прислухалася до варіанту, який запропонував мій чоловік. "Дрім" - (англ. "мрія") пишемо українськими літерами для зручності сприйняття, а "Дім" - пояснення не потребує.

 Ось так з'явилось дивне словосполучення "Дрім Дім" - "дім мрії", а може "замріяний дім", місце, де вам завжди раді, розвиваюче середовище для всіх-всіх-всіх)))

Давайте знайомитись!

Дрім Дім - привіт!

Твоїй увазі, дорогий Читачу, перша публікація нового блогу про дитячий клуб.

 Про мрію, про етапи створення та життя у всіх його проявах.

Мене звуть Олеся Прокопенко. Рада знайомству!

Першою була Мрія... Вона підкралася непомітно. Можливо тоді, коли в далекі дев'яності так весело та цікаво було жити ще чимось крім звичайної школи (у нас була "ЦІДУШКа"- цікаві і допитливі учні шостих класів). Або тоді, коли працюючи шкільним психологом спостерігала за дітьми після уроків. У них було бажання залишитись, поспілкуватись, зайнятись чимось творчим, дивуватись, радіти, сміятись... Але на дверях вже прибиральниця зі шваброю і запитанням "Ви ще довго?", вдома батьки та батьки батьків із твердженням "Уроки закінчились ще о 14:30..." Де те місце куди можна піти, де зайнятись цікавими справами санкціоновано? Звичайно у клубі.

 А можливо мрія сформувалась, коли переїхала до Вінниці і відчула незвичайну атмосферу нового району.

 Працюючи з дітками індивідуально не раз і не два чула від батьків про бажання водити дітей у групу. Але ..."якби не далеко..."

І почалися пошуки місця, де було б затишно і комфортно працювати, творити, малювати, гратись та розвиватись. 

Так виник клуб "Дрім Дім".